Правила внутрішнього трудового розпорядку

                                                                                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                    

                                                                                        Зборами суддів Варвинського                                      

                                         районного суду Чернігівської області

 

                               Протокол зборів суддів Варвинського                                                      районного суду Чернігівської області

                                        від  12 березня 2011р.

 

     

Правила

внутрішнього трудового розпорядку

працівників

Варвинського районного суду Чернігівської облаті

 

I. Загальні положення

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Варвинського районного суду Чернігівської області  (далі — Правила) розроблені відповідно до статті 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державну службу», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно – правових актів.

         Конституційне право громадян на працю, тобто на одержання  роботи з оплатою не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню кваліфікації.

         Працівники реалізовують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу в суді. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і на щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування старості, а також в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від виконуваної роботи та займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством. Працівникам гарантується захист від незаконного звільнення.

         Конституцією України забезпечується рівність трудових прав працівників судів незалежно від походження, соціального і майнового стану, раси та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

         Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження голови суду та керівника апарату,  додержуватися трудової дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна суду, не допускати неслужбового використання матеріально технічних засобів судів та використовувати службове становище у власних цілях.

 Правила визначають внутрішній трудовий розпорядок працівників Варвинського районного суду Чернігівської області, режим їх роботи, засади регулювання трудових відносин, умови заохочення працівників за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни та запроваджуються з метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової і виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників.

         Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

         Структура та штатна чисельність апарату суду за погодженням з головою суду затверджується ТУ ДСА в Чернігівській області. До штату апарату суду входять також секретарі судового засідання та судові розпорядники. Штатний розпис суду передбачає такі категорії працівників: суддівський склад, державні службовці та технічний персонал. Суддівський склад: голова суду, заступник голови суду, суддя. Державні службовці: керівник апарату суду, заступник керівника апарату суду, помічники суддів, секретар суду, судовий розпорядник, консультант суду, головний спеціаліст, секретарі судового засідання. Службовці: оператор комп’ютерного набору. Технічний персонал: робітник та прибиральниця.

         В апараті суду утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу забезпечує прийняття та  реєстрацію документів, що надходять до суду.

         Забороняється перебування сторонніх осіб у службових кабінетах, прийом громадян веде керівник апарату суду.

         Видача документів проводиться лише за заявами громадян та з дозволу голови суду чи судді.

         Видача документів з архіву суду проводиться за заявами громадян та за ухвалою голови суду чи судді. 

Керівник апарату повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці.

         В суді при здійсненні правосуддя повинен дотримуватися принцип незалежності суддів та принцип верховенства права.

         В суді трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

Правила затверджуються та змінюються зборами суддів.

Правила є обов’язковими для всіх працівників Варвинського районного суду Чернігівської області.

 Правила доводяться до відома працівників Варвинського районного суду Чернігівської області.

II. Порядок прийняття, переведення та звільнення державних службовців та інших категорій працівників

1. Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюються відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу законів про працю України,  інших нормативних актів.

Прийняття на державну службу на посади третьої — сьомої категорій, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», та на інші прирівняні до них посади проводиться на конкурсній основі у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців», крім випадків, передбачених іншими законами України. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніше як за один місяць до проведення конкурсу.

Прийом, переведення, звільнення з роботи голів судів, їх заступників, суддів проводиться на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Керівника апарату суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області за поданням голови суду.

Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Наказ оголошується під розписку. В наказі повинно бути  вказано: назва посади згідно штатного розпису, дата призначення на посаду, умови оплати праці.

2. Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також переведення державного службовця на рівнозначну посаду або нижчу  може здійснюватися за наказом керівника апарату суду без конкурсного відбору.

3. Призначення на посади та звільнення з посад працівників апарату суду здійснюється наказомкерівником апарату суду. Днем початку виконання працівником своїх службових обов’язків є день, дата якого зазначена в наказі керівника апарату. Останнім робочим днем працівника, який звільняється, є день його звільнення.

4. Прийняття на роботу всіх інших категорій працівників здійснюється на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.

5. Не можуть бути призначеними на посаду особи, які:

• визнані в установленому порядку недієздатними;
• мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
• у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підконтрольні або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
• в інших випадках, установлених законами України.

6. При прийнятті на роботу кандидат подає до суду:

• трудову книжку, оформлену в установленому порядку;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• заяву про прийняття на роботу або заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади (вказується конкретна посада);
• заповнену особову картку за формою № П-2ДС з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 см;
• документи про освіту, науковий ступінь, вчене звання тощо;
• військовий квиток (для військовозобов’язаних);
• документи про пільги;
• декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім’ї за попередній рік (для державних службовців);
• довідку з попереднього місця роботи про використання відпусток (для осіб, які приймаються на роботу в порядку переведення);
• інші документи, передбачені чинним законодавством України.

7. Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

8. Громадяни які вперше зараховуються на державну службу приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки».

         Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі, про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

 9. Прийняття на роботу оформляється наказом керівника апарату суду в порядку, передбаченому статтями 23, 24 КЗпП України.

10. При укладенні трудового договору може бути обумовлене випробування з метою перевірки професійного рівня і ділових якостей, відповідності працівника роботі, що йому доручається виконувати. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Умови про випробування зазначаються в наказі про прийняття на роботу. Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, який витримав випробування. Трудовий договір з ним може бути припинений лише на загальних підставах.

11. У наказі  про прийняття на роботу (про призначення на посаду) зазначаються назва посади відповідно до штатного розпису, на яку приймається працівник, та умови оплати праці.

З наказом про прийняття працівника на роботу (про призначення на посаду) працівник ознайомлюється під розписку.

12. При прийнятті на державну службу державний службовець ознайомлюється із Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 року № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року за № 783/5004. Листок - ознайомлення засвідчується його власноручним підписом і зберігається в особовій справі.

13. При прийнятті працівника на роботу чи при переведенні його в установленому порядку на іншу роботу керівник апарату або за його дорученням інша особа зобов’язана:

• ознайомити працівника з його посадовою інструкцією (під розписку), а також з умовами його праці;
• ознайомити працівника із цими Правилами;
• визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
• проінструктувати працівника з техніки безпеки, про виробничу санітарію і гігієну праці, протипожежну охорону та інші правила з охорони праці тощо.

14. Кожному працівнику, який відпрацював понад п’ять днів, робиться відповідний запис у трудовій книжці, а працівнику, який до прийняття на роботу не мав трудового стажу, заводиться трудова книжка в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у відділі кадрової роботи.

Ведення трудових книжок здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

15. Переведення працівників на іншу роботу в суді здійснюється за умови службової (виробничої) необхідності відповідно до чинного законодавства України.

16. Припинення трудових відносин може мати місце лише на підставах та у порядку, визначених чинним законодавством України.

Державні службовці та інші працівники суду мають право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це керівника апарату суду письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з причин, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України, керівник апарату своїм наказом звільняє працівника у строк, про який просить працівник.

18. За домовленістю між працівником і адміністрацією працівник може бути звільнений і до закінчення строку попередження про звільнення.

19. Припинення трудових відносин з ініціативи  керівництва суду не допускається, за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством України.

20. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється згідно з положеннями Закону України «Про державну службу», а саме:

• порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4);
• недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16;
• досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі (стаття 23);
• виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12);
• відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17;
• неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13.

21. Зміна голови суду, керівника апарату суду не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посади з ініціативи новопризначеного керівника.

22. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути службове посвідчення, передати всі службові документи іншій особі, визначеній керівником.

23. У день звільнення відділ кадрової роботи зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення. Записи про причини звільнення до трудової книжки вносяться відповідно до наказу керівника апарату суду та чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Одночасно з працівником проводиться повний розрахунок.

24. Невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником апарату та оформлюється його наказом.

Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не може перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, то наказкерівника апарату суду скасовується.

 III. Основні обов’язки і права державних службовців та інших категорій працівників

1. Голова районного суду та заступник голови районного суду

Адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника голови суду. Голова місцевого суду та його заступник призначаються на посади строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів.

Суддя не  може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд.

Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не допускається.

Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним на адміністративній посаді.

2. Обов’язки суддів

         Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом. Судді можуть утворювати об’єднання та брати участь у них з метою  захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня.

         Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.

         Суддя зобов’язаний:

-         своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

-         дотримуватися правил суддівської етики;

-         додержуватися присяги судді;

-         виявляти повагу до учасників процесу;

-         не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняються законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

-         дотримуватися вимог щодо несумісності;

-         подавати щорічно не пізніше 1 квітня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб – порталі судової влади декларацію про майновий стан.

Суддя, призначений на посаду вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку  у Національній школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку у Національній школі суддів України не менше, ніж раз на три роки.

Суддя до виходу у відставку або на пенсію може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, окрім тих державних, або будь-яких інших нагород,відзнак, грамот, пов’язаних зі здійсненням правосуддя.

 3. Основними обов’язками державних службовців та інших категорій працівників суду є:

• Додержання Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державну службу»,  «Про судоустрій і статус суддів», інших нормативно-правових актів;
• забезпечення ефективної роботи та чесне і сумлінне виконання обов’язків, завдань відповідно до своєї компетенції;
• сумлінне виконання покладених на них обов’язків відповідно до посадових інструкцій, своєчасне і точне виконання законів України, інших нормативно-правових актів, дорученькерівника апарату суду у межах визначених повноважень;
• ініціатива і творчість у роботі;
• недопущення дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам людей, держави, негативно вплинути на репутацію працівника суду;
• збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків, а також іншої інформації, яка згідно з чинним законодавством не підлягає розголошенню;
• недопущення дій, які ускладнюють діяльність суду або можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;
• шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників суду, дотримання високої культури спілкування;
• не виявлення всупереч інтересам справи упередженості або прихильності до будь-яких організацій, органів, об’єднань громадян або конкретних осіб;
• постійне вдосконалення організаційної роботи і підвищення професійної кваліфікації;
• підвищення ефективності своєї праці, а також внесення пропозицій щодо вдосконалення робочого процесу;
• дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки, передбачених відповідними правилами та інструкціями;
• вжиття заходів щодо негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди чи ускладнюють нормальне виконання обов’язків, та негайне повідомлення про це голові суду та керівнику апарату;
• утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті і справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів;
• збереження державної власності, ефективне використання обладнання, економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних ресурсів (цінностей), додержання чистоти в приміщенні суду;
• своєчасне подання до відділу кадрової служби відомостей про зміни, що відбулися у працівника (про вступ до навчального закладу та про його закінчення, зміни прізвища, складу сім’ї, зняття з військового обліку тощо).

4. Працівники суду повинні дотримуватися Правил поведінки працівника суду, які затверджені рішенням Ради суддів України № 33 від 06.02.2009р. Ці Правила визначають мінімальні стандарти поведінки працівників суду, яких потрібно повсякденно дотримуватися. Ці Правила поширюються на будь-яку особу, яка працює в суді, крім суддів. На державних службовців крім цих Правил поширюються також Загальні правила поведінки державного службовця.

         Особа, яка має намір брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади державного службовця, або інша особа,яка бажає працювати в суді,  повинна бути наперед обізнаною з Правилами поведінки працівника суду, які є додатковим документом до положень трудової угоди працівників суду. Один примірник Правил має видаватися кожному працівникові суду під час прийняття на роботу.

         Ознайомлення кандидатів на посаду зі стандартами моральної цілісності та відповідної поведінки працівника суду є необхідною умовою під час прийняття на роботу осіб, визначених у п.1.1 Правил.

Працівник суду повинен дотримуватися високих стандартів поведінки з метою забезпечення незалежності судових органів. Керівні працівники суду повинні бути зразком для своїх підлеглих. Їх особиста поведінка та чемність має відігравати значну роль у запобіганні неетичним та/ або корупційним діянням та іншим правопорушенням, пов’язаних з корупцією. При цьому, керівники зобов’язані вимагати належної поведінки від тих, хто перебуває в їх підпорядкуванні, з метою збереження незалежності суддів, позитивного іміджу та авторитету суду.

Працівник суду зобов’язаний : поважати досвід, знання та професійну позицію своїх колег; бути відкритим до співпраці з метою підвищення якості послуг; уникати неконструктивної критики своїх колег і нести індивідуальну відповідальність за публічну критику їхньої роботи; уникати умисного поширення чуток і вживання лайливих слів як неприпустимих; прагнути отримати нові знання і досвід через обмін інформацією з колегами та іншими фахівцями з метою підвищення кваліфікації; обговорювати у своєму колективі етичні порушення.

Працівник суду повинен: виконувати свої обов’язки з повагою до прав і свобод людини; ставитися до всіх кожного неупереджено та без дискримінації на підставі расової, релігійної, статевої або політичної приналежності, соціального походження, майнового і посадового становища, мови спілкування та інших обставин; не надавати переваг будь-яким громадським чи релігійним об’єднанням, професійним або соціальним групам, організаціям, громадянам.

У своїй службовій діяльності та поза службою кожен працівник зобов’язаний: дотримуватися Конституції та законів України, прагнути бути обізнаним з усіма вимогами законів і підзаконних актів, правилами та процедурами щодо своїх службових обов’язків і неухильно виконувати їх.

Працівник суду повинен: своєчасно і ефективно виконувати свої посадові обов’язки, чесно і сумлінно, відповідно до посадової інструкції, на високому професійному рівні; вирішувати самостійно завдання, пов’язані з виконанням посадових функцій, проявляючи високу організованість, вимогливість і принциповість; не заважати іншим працівникам суду виконувати їхні службові обов’язки; без наказу керівника утримуватися від виконання обов’язків, непередбачених посадою.

Працівник суду повинен бути справедливим та неупередженим, виконувати всі свої обов’язки якнайкраще, справедливо та з розумінням своєї суспільної відповідальності; з повагою ставитися до громадян, експертів, свідків, адвокатів, прокурорів, суддів та інших працівників, бути терплячим, ввічливим та доброзичливим; утримуватися від висловлювань своїх оцінок та коментарів щодо рішень суду.

Працівник суду повинен бути охайним, носити діловий одяг та уникати екстравагантності в зовнішньому вигляді; носити нагрудні прозорі таблички із зазначенням свого імені та посади і називати себе на першу вимогу відвідувачів суду.

Працівник суду повинен: дотримуватися високої культури спілкування з громадянами, учасниками судового процесу, суддями та своїми колегами; бути привітним, спілкуватися рівним, спокійним тоном голосу, уникати надмірної жестикуляції; не відповідати на образи, звинувачення або критику з боку громадян, учасників судового процесу, інших працівників суду аналогічним чином, або іншими проявами агресії, що принижують честь і гідність людини; виховувати в собі звичку вибачатися та вміння приймати вибачення інших з метою залагодження потенційного або наявного конфлікту.

Працівник суду повинен: на першу вимогу надавати інформацію відповідно до закону, правил, вимог, що стосуються суду, в якому він/ вона працює; вживати заходів для того, щоб убезпечити конфіденційність інформації, яка є в його/ її розпорядженні; не намагатися отримати несанкціонований доступ до інформації, яку він/ вона не уповноважений/ а мати.

Обов’язок працівника суду зберігати конфіденційність інформації не обмежений у часі, не пов'язаний з годинами роботи та терміном працевлаштування в суді. Працівник суду повинен діяти у політично нейтральний спосіб, йому забороняється прямо чи опосередковано отримувати подарунки від юридичних та фізичних осіб.

Поведінка працівника суду поза судом не повинна викликати сумніву в його порядності та чесності або негативно впливати на роботу чи репутацію суду. Працівник повинен уникати ситуацій, які можуть загрожувати здоров’ю  та безпеці колег; уникати спричинення шкоди навколишньому середовищу. У неробочий час працівник суду повинен поводитися таким чином, щоб не зашкодити гідності своєї професії та довірі громадян до суду.

У разі сумлінного дотримання та виконання Правил поведінки працівника суду, за результатами щорічної оцінки (атестації), кожен працівник суду може розраховувати на підтримку, відповідні заохочення з боку керівництва, та/ чи кар’єрне просування тощо.

Недобросовісне виконання працівником суду обов’язків, або зловживання наданими правами, з огляду на характер порушення, а також порушення цих вимог Правил можуть бути підставою для дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Відповідальність настає в межах і порядку, встановлених чинним законодавством.

 

5. Повноваження працівників суду визначаються  посадовими інструкціями.

6. Державні службовці суду підлягають атестації у порядку, визначеному Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1922.

   Не підлягають атестації державні службовці які перебувають на займаній посаді менше ніж один рік.

7. Державні службовці та інші категорії працівників суду мають право:

         - користуватися правами та свободами, які гарантуються громадянам         України Конституцією і законами України;

- на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, працівників суду та інших осіб;

- брати участь у розгляді питань і прийнятті відповідних рішень (у межах своїх повноважень);

 - на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому       присвоюється (якщо він державний службовець), якості виконання своїх обов’язків, досвіду та стажу роботи;

- на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов’язків, участь у конкурсах на заміщення вакантних посад більш високої категорії;

- вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри;

- на здорові, безпечні та належні для високоефективної роботи умови  праці;

  - на соціальний та правовий захист відповідно до їх статусу;

       - захищати свої законні права та інтереси, при потребі в судовому порядку.

 

8. Конкретні обов’язки та права працівників суду визначаються у посадових інструкціях, що затверджуються відповідним чином.

 V. Робочий час і його використання

1. Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил внутрішнього розпорядку, графіка роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої службові  обов’язки.

 

2. Для працівників суду встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — суботою і неділею. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України).

У випадках, передбачених статтею 56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.

 

3. Початок і закінчення роботи працівників апарату суду та перерва для відпочинку і харчування встановлюються в такі часи:

	Понедік—четвер	П’ятниця
Початок робочого дня	8:00	8:00
Перерва на обід	13:00–13:48	13:00–13:48
Закінчення робочого дня	17:00	16:00

 

Початок і закінчення роботи  прибиральниці суду та перерва для відпочинку і харчування встановлюються в такі часи:

	Понедік—четвер	П’ятниця
Початок робочого дня	7:30	7:30
Перерва на обід	13:00–15:00	13:00–15:00
Закінчення робочого дня	17:30	16:30

 

4. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого дня зменшується на одну годину. Ця норма поширюється на випадки перенесення в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня з метою об’єднання днів відпочинку, а також на осіб, які працюють у режимі скороченого робочого часу (стаття 53 КЗпП України).

5. Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи працівники, які займають посади державних службовців, та інші категорії працівників залучаються до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні в установленому чинним законодавством порядку. Робота в ці дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП України.

6. За бажанням працівника, який працював у вихідний, святковий або неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку, згідно ст.72 КЗпП України. У цьому разі оплата за роботу в ці дні провадиться в одинарному розмірі.

7. Відповідно до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

8. Відповідно до статті 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо чинним законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

Стаж державної служби	10	11	12	13	14	більше 15
Кількість календарних днів додаткової відпустки	5	7	9	11	13	15

9. Іншим працівникам суду щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше 24 календарних днів.

10. За наказом керівника апарату суду державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки в порядку, встановленому чинним законодавством. Невикористана відпустка надається працівнику в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.

11. Умови і порядок надання відпусток іншим категоріям працівників суду встановлюються згідно із Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України.

12. Черговість надання працівникам щорічної основної і додаткової оплачуваної відпусток установлюється головою суду з урахуванням необхідності забезпечення роботи суду та особистих інтересів працівників. Графік відпусток складається на кожний календарний рік та затверджуєтьсяголовою суду і доводиться до відома всіх працівників.

13. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням.

 14. Жінці, яка працює і має  двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері, а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів, без урахування святкових та неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

VI. Заохочення за сумлінну працю. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення

1. За зразкове виконання трудових обов’язків, сумлінне ставлення до роботи, вагомі досягнення в роботі до працівників суду застосовуються такі заохочення:

а) оголошення подяки;
б) грошова премія (за виконання особливо важливого доручення, творчу активність проявлену при виконанні службових обов’язків, своєчасне та якісне виконання окремих завдань, з нагоди загальнодержавних та релігійних свят, ювілейних дат працівників);
в) почесна грамота.

2. Заохочення оголошуються наказом, доводяться до відома всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника у відповідності з правилами їх ведення.

3. Матеріальна допомога працівникам надається:

а) на оздоровлення — у розмірі посадового окладу один раз на рік при наданні щорічної відпустки;
б) для вирішення соціально-побутових питань у розмірі,  що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

4. За особливі трудові заслуги працівники можуть бути представлені до державних нагород, присвоєння почесних звань та відомчих відзнак.

 VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

1. До працівників суду дисциплінарні стягнення застосовуються за:

а) порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;
б) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
в) перевищення своїх повноважень;
г) порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби;
д) вчинок, який порочить його як державного службовця.

2. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

3. За порушення трудової дисципліни, відповідно до законодавства про працю України, до працівників можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

а)догана;
б) звільнення з роботи.

4. До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватись заходи дисциплінарного впливу, передбачені ст. 14 Закону України «Про державну службу»:

а) попередження про неповну службову відповідність;
б) затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

До моменту застосування дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу) до працівника, керівництво суду зобов’язане зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Відмова працівника дати такі пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

5. Стягнення (захід дисциплінарного впливу) оформлюються наказом керівника апарату та оголошується працівникові, ознайомлення з яким він підтверджує власноручним підписом.

6. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу) працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню (заходу дисциплінарного впливу), то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

7. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни та проявив себе як сумлінний працівник, то дисциплінарне стягнення (захід дисциплінарного впливу) з нього може бути знято достроково наказом керівника апарату суду.

8. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу), заохочення, що передбачені цими Правилами, до працівника не застосовуються.